Сучасна система освіти орієнтується на підготовку молодого покоління до реального життя і, в наш час, для того, щоб бути конкурентоздатним на ринку праці, випускнику середньої школи необхідно володіти самостійністю і оригінальністю мислення, вміти самостійно отримувати і аналізувати знання в ході творчої дослідницької діяльності. Адже далеко не всі випускники шкіл, вступаючи до вузів, розуміють відповідальність, яку вони на себе беруть. Це відбувається тому, що є певний розрив між школою і вузом. Школа більше готує до вступу у вуз, ніж до навчання в ньому. Певною мірою ліквідувати цей розрив, краще підготувати старшокласників до навчання у вищій школі можна через участь учнів 9 – 11 класів у різноманітних конкурсах, олімпіадах, змаганнях і, насамперед, у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт членів МАН.

     Задачею МАН є виявлення творчих здібностей старшокласників у науково-дослідницькій сфері, навчання їх методам і прийомам наукового дослідження. Розвиток навичок роботи з книгою, науковою літературою, архівними джерелами. Архівні матеріали можуть бути використані в таких наукових відділеннях МАН, як філології та мистецтвознавства, історії. Особливо це стосується секцій: «Фольклористика», «Мистецтвознавство», «Літературна творчість», «Археологія», «Етнологія», «Історія України» і, безперечно, - «Історичне краєзнавство».

     Ми знаємо, що архів – це не лише установа для зберігання документів, а й місце популяризації історичного минулого та активного використання власної джерельної бази. Нею користуються науковці, краєзнавці, журналісти. Долучитися до вивчення архівних документів можуть і старшокласники за сприяння своїх наукових керівників.

     Якщо конкурсант МАН обрав напрям історико-краєзнавчих досліджень «Історія населених пунктів», то йому необхідно звернутися до архівних фондів міських дум, повітових земських управ, волостних правлінь. А за радянський період – до фондів відповідних виконавчих комітетів Рад.

     Вибравши напрям досліджень «Історія окремих колективів і галузей» слід звернутися, окрім уже названих, до фондів повітових казначейств, землемірів, акціонерних товариств, правлінь заводів тощо. Радянський період відповідно можна вивчати за фондами округових планових комісій, повітових рад народного господарства, безпосередньо підприємств і установ досліджуваної галузі.

     При дослідженні напряму «Визначні події, явища і процеси, що відбулися у рідному краї» можна звернутися до фондів облвиконкому, обкому КПУ, райпланів, сільрад, колгоспів, колекцій Книг реєстрації актів цивільного стану, спогадів про голод 1932-1933 та 1946-1947 років.

     Обираючи тему за напрямом «Вивчення життя і діяльності відомих земляків і людей, причетних до історії краю» доцільно звернутися також до фондів обласного управління та районних відділів культури, обласного драмтеатру, філармонії, мистецьких громадських об’єднань тощо. В обласному архіві зберігаються і фонди особового походження – Героїв праці, кавалерів орденів Слави, відомих вчених, поетів, журналістів, краєзнавців.

     Архівні матеріали можна використати і при підготовці роботи Всеукраїнської історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України».           Ця експедиція проводиться з метою виховання в учнівської молоді любові до рідного краю, шанобливого ставлення до його історії, духовної спадщини, бажання пізнавати і вивчати історико-культурні надбання нашого народу. В умовах до оформлення експедиційних матеріалів прямо сказано, що в додатках повинні бути копії архівних документів. Окрім документів, виявлених на місцевості можна використати в роботі архівні фонди,           зокрема, фонд редакційної колегії «Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область» (ФР. – 4178), особовий фонд Бушина М.І. (ФР. – 5945) та інші. Використання архівних документів доповнять знання учнів про населені пукти та нададуть їхнім дослідженням більш наукового характеру.

     Отже архівні джерела мають суттєве значення у підготовці творчих конкурсних робіт старшокласників. Залучення архівних матеріалів надає учням досвіду в роботі з історичними джерелами, дає можливість проаналізувати їх, висловити своє ставленя до них, підвищити науково-дослідницький рівень своїх робіт.