План-конспект

занаття гуртка „Історики-краєзнавці”

Тема: Поняття про „рідний край”.

Мета: познайомити гуртківців зі значенням     поняття   „рідний край” та його  

          етимологією; показати зв’язок між поняттями     „край – країна – Украї-

          їна”; визначити кордони рідного краю; розвивати вміння учнів користу-

          ватися атласами  рідного краю, дидактичним  матеріалом;   виховувати

          любов до рідного краю і його історії.

Обладнання: Мельниченко В.М. Історичне краєзнавство. Навч. посібник  для

         студентів історичних факультетів. Черкаси: 2002; Власов В., Данилевсь-

         ка О.  Вступ до історії України. Підручник для 5 класу. К., 2005; Черка-

         ська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина. К., 2002; Кар-

         ти „Адміністративно-територіальний поділ України” та „Черкащина ту-

         ристична”.

Тип заняття: теоретичне.

Методи проведення: бесіда, робота з картою, атласом; робота в парах і гру-

         пах, ігрові заняття.

Форма проведення: комбінована.

Структура заняття

1. Організаційний момент.

    Керівник гуртка вітається з учнями і відмічає відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

   Вступна розповідь керівника гуртка:

   Сьогодні ми переходимо до вивчення шостої теми з програми гуртка „Історики-краєзнавці” першого року навчання, яка має назву „Збирання історико-краєзнавчих матеріалів про рідний край”. На цю тему виділено 30 год.

   В цій темі ми дізнаємося про методи історико-краєзнавчих досліджень, шляхи збирання краєзнавчих матеріалів, про карти та їх значення в краєзнавстві, про пошук історичних фактів, свідків  історичних подій та правила запису спогадів. Але почнемо ми з поняття  „рідний край”.

    Ця тема перекликається, з раніше вивченими темами 1 і 2 по гуртку та темою „Знайомимося з історією” із курсу „Вступ до історії України” за 5 клас.

3. Вивчення нового матеріалу.

       Керівник гуртка показує глобус і просить пояснити: що ми бачимо?

• Учні вказують, що глобус – зменшена копія планети Земля.

На Землі є великі ділянки суходолу, як вони називаються?

• Учні самі (чи при допомозі керівника) називають, що це материки, які в свою чергу поділяються на частини світу. Наш материк Євразія, а частина світу – Європа.

На політичній карті Європи є різнокольорові зображення частин територій: що це?

• Учні пояснюють, що це країни і одна з них – Україна.

Отже, ми: земляни, євразійці, європейці і українці.

Україна – це наша Батьківщина. Велика Батьківщина. Проте кожна велика територія повинна поділятися на якісь менші частинки. Чи є вони в Україні?

- Учні пригадують, що це історико-етнографічні регіони та області.

Керівник гуртка просить назвати, в якому регіоні проживаємо ми та        пояcнити його назву. Назвати нашу область і обласний центр.

• Учні пригадують, що ми живемо в Середній Наддніпрянщині (або

Середньому Подніпрів’ї), в Черкаській області, в місті Черкаси. Отже, саме Черкаська область, Черкащина є нашим рідним краєм. Хоча це поняття можна звузити і до меж районів області, або навіть окремого населеного пункту (села, селища, міста).

Керівник просить назвати, які райони області знають учні, в яких населених пунктах народилися їхні батьки чи бабусі і дідусі. Але в більшості випадків, рідний край – це певна область, в якій народилася і проживає людина.

Яка ж етимологія поняття „рідний край”? Яке походження цих слів?

Керівник гуртка просить висловити думку, що означає „рідний край”, які є ще слова, що мають цей корінь; чи відомі вони нам з історії?

- Учні вказують слова: рід, рідня, родичі, родовід тощо. Слово рід згадувалося в історичному оповіданні ”Пригоди Боривовка”. Отже, рід – це найдавніша людська спільнота, ще за первісного часу, колектив близьких, кровних родичів. Самі слова „рід”, „рідний” – давньослов’-янські.

Керівник гуртка просить назвати: які значення слова „край” ви знаєте?

• Повинні бути названі чотири основні значення:

1) кінець (край села); 2) зріз (край тканини); 3) місцевість, сторона („Черкаський край”); 4) велика адміністративно-територіальна одиниця в Російській Федерації (Приморський край).

Від різних значень цього слова походять і такі слова, як:

Крайник  –  прикордонний мешканець;

Крайниця  –  кордон;

Крайнюк – той, що живе край села;

Крайовець – дерево, що росте край лісу;

Крайовий – місцевий.

Цікаво, що слово край є і в інших слов’янських народів: болгар, словаків, сербів, хорватів, словенців.

    Отже, слово „край” теж старослов’янське. Воно є похідним від слова „кроїти”, з первісним значенням „відрізок”. Згодом його почали вживати у значенні „межа, кінець, берег”, а ще через певний час як „окраїнна смуга землі або земля відділена межами”.

   Керівник гуртка пропонує поспілкуватися в парах і запропонувати свій варіант визначення, що таке „рідний край”?

- Учні висловлюють свої варіанти, а кращий із них записують в зошит.

   А тепер повернімося до Черкаської області. Що ви знаєте про утворення області та про її межі?

- Учні повинні назвати дату – 1954 р. та області, з яких утворилася Черкащина і які є її сучасними межами (Київська, Полтавська, Кіровоградська, Вінницька). Географічні межі області учні розглядають за атласом і за картою.

   Наш край ще називають: „Край Тараса і Богдана”, „Шевченків край”, „Козацький край”. Поясніть ці назви.

- Учні називають найвідоміших уродженців нашого краю: Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького, а також той факт, що саме тут, на Середньому Подніпров’ї, зароджувалося українське козацтво.

   Далі керівник гуртка ділить учнів на 3-4 малі групи (по 4 особи)  і дає завдання: намалювати власний варіант герба нашого краю – Черкащини.

    По закінченню завдання представники кожної групи показують результати своєї роботи і пояснюють малюнок.

4. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

   Керівник гуртка пропонує на закріплення та повторення матеріалу заняття розгадати ряд ігрових завдань.

5. Підсумковий етап.

   Керівник гуртка підводить підсумки заняття і робить висновок по темі.

6. Домашнє завдання: повторити конспект заняття.

Ігрові завдання до теми: „Поняття про „рідний край”

1. Шарада:

  1. Перші три склади – дорогоцінний метал, два останніх – те, що переміщує на собі людина. Разом – назва міста. (Золото-ноша)

  2. Перший склад – житлове приміщенняу чукчів, другий – великий крючок. Разом – назва річки. (Чум-гак)

2. Кросворд:

По верикалі вираз «Рідний край»:                                   

1. Річка, права притока Дніпра (Рось)

2. Історико-етнографічний регіон України (Полісся)

3. Одне з первісних значень слова „край” (відрізок)

4. Одна з областей, що межують з Черкащиною (Вінницька)

5. Районний центр, столиця козацькоїУкраїни (Чигирин)

6. Адміністративно-територіальна одиниця (район)

7. Столиця України (Київ)

8. Одне із значень слова „край” (сторона)

9. Соціальний стан, що зародився у нашому краї (козацтво)

10. Прикордонний мешканець (крайник)