Тема: Наш край в роки Першої світової війни

Мета: узагальнити знання учнів з теми «Україна в Першій світовій війні»; на

           місцевому матеріалі проаналізувати соціально-економічні та культурні

           процеси, що відбувалися під час війни; розвивати логічне та історичне

           мислення; виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного     

           минулого свого краю

Тип уроку: вивчення нових знань

Методи: словесні (розповідь, бесіда); наочні (карта, атласи); практичні

            (скласти розгорнутий план уроку)

Обладнання: карта «Перша світова війна», атласи, хрестоматія «Наш рідний

            край. Частина друга» (К., 1995)

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда:

 1. По яким територіям України проходила лінія фронту в роки війни?

 2. Назвіть найбільші битви, що відбулися на території України.

 3. Який фронт російської армії вів воєнні дії в Україні?

 4. Як український народ ставився до війни?

Проблемне запитання:

   Першу світову війну вважають трагічною сторінкою  в   історії України.       В чому була ця трагедія для жителів нашого краю?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

    Вчитель ознайомлює учнів з планом уроку і дає самостійне завдання скласти протягом уроку розгорнутий план по темі

1. Соціально-економічне становище

Бесіда:

 1. Чи відбувалися бойові дії безпосередньо на території нашого краю?

 2. Які громадські організації виникли в 1915 р.?

 3. Які наслідки для жителів України мав відступ російських військ влітку 1915 р.?

   Під час бесіди учні з’ясовують, що на території Черкащини воєнні дії безпосередньо не велися, проте край був найближчим тилом Південно-Західного фронту і його жителі зазнали багато труднощів воєнного часу. Це й мобілізація до російської армії, й важкі окопні роботи, і розміщення поранених та евакуйованих, і працевлаштування військовополонених.

  При наявності хрестоматії «Наш рідний край» учні знайомляться із заміткою «Війна принесла нове лихо» та розглядають фото «Відправка мобілізованих на війну зі станції Христинівка. 1914 р.» (с. 35)

Розповідь вчителя:

   Хоча Черкащина і була віддалена від лінії фронту на її території перебувала частина військових. Про це свідчать матеріали Черкаського обласного краєзнавчого музею ( далі ЧКМ ). Це фото, на якому зображено військовий парад Кременецького полку в Черкасах у жовтні 1914 р. та фотографії солдат і офіцерів 11 роти Орловського піхотного полку, що дислокувався на території краю в 1914 р.

   Серед документів державного архіву Черкаської області (далі ДАЧО) є відомості про те, що з 1915 р. російський уряд почав надавати грошові виплати сім’ям нижчих військових чинів, що перебували на фронті. А також документи про те, що частина військових, які знаходилися в тилу залучалася до сільськогосподарських робіт.

   Питання регулювання і розвитку військового виробництва змусили російський уряд створити ряд додаткових державних і громадських структур, що виникли в 1915 р. Це Особлива нарада по обороні, військово-промислові комітети тощо. Їх місцеві органи діяли і на території нашого краю.

   Контрнаступ  німецько-австрійських військ весною-влітку 1915 р. привів до появи в нашому краї тисячі біженців та поставив на порядок денний питання про можливу евакуацію урядових установ, що діяли в повітових містах.

2. Становище військовополонених

Бесіда:

 1. Коли вперше в ході бойових дій російська армія захопила значну кількість військовополонених?

 2. Які результати мав «Брусиловський прорив»?

 3. Які, на ваш погляд, проблеми виникли в Росії з появою сотень тисяч військовополонених?

   Підсумовуючи відповіді учнів вчитель нагадує, що в результаті Галицької битви 1914 р. в російський полон потрапило 100 тис. чол., а в ході «Брусиловського прориву» 1916 р. ще понад 400 тис. чол. Виникла проблема військовополонених, їх утримання та використання.

Повідомлення учня

   Заслуховується повідомлення учня підготовлене за публікацією краєзнавців Н.Демченко і М.Щербини «Як жилося на Черкащині німецьким «вестар-байтерам» («Нова доба», 2004, 20 січня, с.15)

   При відсутності вказаної публікації вчитель самостійно повідомляє учням, що в 1916-1917 рр. на території нашого краю перебувала велика кількість військовополонених. Про це свідчать документи ДАЧО. Працювали вони, як правило, на сільськогосподарських роботах. Піклуватися про правильне використання праці полонених повинні були сільські старости та земський персонал, а про їх утримання, оплату праці, стан здоров’я – ті господарі, які користувалися їхньою працею.

3. Освіта та медицина в роки війни

   При наявності хрестоматії «Наш рідний край» вчитель звертає увагу учнів на замітки «Читання газет в земських училищах» та «Церковно-парафіяльні школи Канівського повіту в 1915 р.» (с.36-37)

Бесіда:

 1. Чи достатньою була мережа освітніх закладів на Черкащині на поч. XX ст.?

 2. Які зміни, на ваш погляд, в їх роботу могла принести війна?

 3. Які проблеми для медичних закладів спричинила війна?

   Підсумовуючи думки учнів вчитель звертає увагу, що мережа освітніх закладів була досить розгалуженою. Початок війни вніс певні корективи в їх роботу, але не привів до їх повного закриття. Затягування війни і поява тисяч поранених і хворих солдат породили проблему їх лікування і оздоровлення. Існуючої мережі медичних закладів було недостатньо.

Розповідь вчителя:

   Документи ДАЧО свідчать, що за наказом голови Черкаської тилової евакуаційної комісії від 5 серпня 1914 р. частина учбових приміщень звільнялося під лазарети для поранених. За вказівкою губернських органів на період військових дій було призупинено прийом в учбові заклади дітей австрійських і німецьких підданих. Якщо ж такі піддані були серед вчителів, то їх заборонялося представляти до нагород і підвищення по службі. Учні та викладачі училищ намагалися допомогти фронту своїми добровільними внесками. Збір пожертвувань проводив і Червоний Хрест.

   З архівних документів та фотографій ЧКМ ми знаємо, що для лікування солдат в межах краю були відкриті військові лазарети (в Кам’янці, Смілі, Черкасах, Чигирині тощо). Найбільше їх було в Черкасах (до десяти). Серед них був і окремий лазарет для австрійських військовополонених. Утримання лазаретів проводилося за рахунок військових відомств та добровільних пожертвувань. Частину із них збирали повітові землевлаштувальні комісії.

   Таким чином освітні і медичні заклади краю співпрацювали під час війни, а в окремих випадках перебували під одним дахом, сумлінно виконуючи свої основні функції.

   Додатковий матеріал по цьому питанню, в т.ч. і фото, є в публікації краєзнавців Н.Демченко і М.Щербини «Освіта і медицина в роки війни» («Нова доба», 2004, 3 серпня, с. 15)

4. Антивоєнний та соціальний рух

Бесіда:

 1. Які наслідки для економіки України мала війна?

 2. Які факти про назрівання революційної кризи вам вже відомі?

   Під час бесіди учні констатують, що наростання економічних і продовольчих труднощів породжувало соціальний протест народних мас.

Розповідь вчителя:

   З весни 1915 р. під впливом значного погіршання економічного становища робітників, а також поразок на фронтах зростає страйкова боротьба. В нашому краї антивоєнні виступи робітників відбулися 18 березня 1915 р. на ст. Бобринська та в листопаді 1915 р. в Черкасах. Протестувало і селянство. Так, в травні 1915 р. відбувся страйк сільськогосподарських робітників в селах Капітанівка, Тишківка, Янівка Чигиринського повіту. В 1916 р. на Черкащині відбулося більше десяти революційних виступів переважно антивоєнного спрямування.

   Антивоєнні виступи в армії в межах  краю не відбувалися, проте наші земляки-солдати були учасниками таких виступів. Відомості про них є у фондах ЧКМ.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Бесіда:

 1. Який вплив мала Перша світова війна на жителів Черкащини?

 2. В чому була трагедія війни для мешканців краю?

V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя:

   Війна стала важким випробовуванням для жителів нашого краю і згадуючи ці події слід вшанувати пам'ять про всіх загиблих та зробити історичний висновок – війна це лихо, під якими б гаслами вона не велася.

VI. Домашнє завдання

Закінчити складання розгорнутого плану теми.