На другому поверсі Черкаського обла­сного краєзнавчого музею, в залі, що роз­повідає про формування слов'янських племен на території нашого краю, є неве­ликий, але дуже цікавий і цінний експонат. За вітринним склом ми можемо побачити старовинну монету, а поряд – кольорове збільшене зображення її лицевої (аверс) та зворотної (реверс) сторін. Тут же невели­кий підпис: "Місцеве наслідування римсь­кій монеті. І ст. до н.е. Черкаси. Зарубинецька культура". Здавалося б, маленька монета, ну що вона може розповісти? Але це не так. Як матеріальний свідок історії вона може допомогти нам перегорнути декілька сторінок минувшини, подій, що відбувалися в стародавньому Римі й на зем­лях нашого краю.

Цікавим уже є сам факт появи її в му­зейній експозиції. Працівники відділу фон­дів пригадують, що з'явилася вона на по­чатку 1970-х років! Одного весняного дня, прогулюючись берегом Дніпра, літній чо­ловік звернув увагу на відблиск сонячно­го зайчика на піску. Придивившись уваж­ніше, він помітив жовтувату старовинну монету і, як свідомий громадянин, заніс її до музею, не повідомивши навіть прізви­ща для спеціальної картки, що заводиться в подібних випадках.

А знахідка виявилася справді давньою і досить цінною. І не тільки тому, що зроб­лена з золота 940-ї проби, а, насамперед, своєю унікальністю. Що ж ми на ній бачи­мо? От її опис з картотеки фондів: "Монета із       зображенням на аверсі воїна в головному уборі. На реверсі: зображення квадриги. "Варварське наслідування", яке найбільше відповідає оригінальному типу золотої монети Римської республіки (ауреус), що вийшла під час воєнних дій Сули на Сході в 82-81 pp. до н.е. На аверсі – голова богині Роми (вправо), на реверсі – Сулла в квадризі (вправо). Зображення на нашій
монеті повернуті в протилежний бік. Схожість зображення велика. Рубіж н.е. Вага 5,65 г. Монета дуже потерта, у верхній частині є отвір".

Опис лаконічний і вимагає пояснень. Отже, на аверсі монети ми бачимо богиню Рому в шоломі воїна. Ця богиня є персоні­фікацією міста Риму. Культ Роми виник у II ст. до н.е. в містах східних провінцій, на які поширювалася влада Риму. На той час найсхіднішими територіями держави були Мала Азія, побережжя Мармурового й Чо­рного морів.

Назва "ауреус" походить від лат. Aureus – золотий. Систематично карбува­ти цю монету почали в імператорську епо­ху – з правління Августа (30 р. до н.е – 14         р. н.е.). Більш ранні золоті монети випускалися рідко – під час війни для обслуговування армії, у випадках якогось тріумфу. Такою якраз і була війна Риму проти понтійського царя Мітрідата VI Євпатора, яку вів римський військовий і політичний діяч Луцій Корнелій Сулла в 89-84 рр. до н.е. У 82 р. до н.е., перемігши свого супро­тивника Гая Марія в громадянській війні, Сулла захопив Рим і встановив диктатуру. Під час цих подій і міг відбутися тріумф, який зображено на реверсі монети. Адже квад­ригою в Римі називали колісницю, запряже­ну четвіркою білих коней. Саме в такий спо­сіб полководець-тріумфатор в'їздив у міс­то, а жителі влаштовували йому урочисту зустріч.

Оскільки монету було випущено на Схо­ді, то, можливо, тріумф був уявний, а оби­два зображення мали символізувати май­бутнє захоплення Риму. Як же потрапила ця монета на черкаську землю? Адже, щоб зробити копію, треба мати за взірець оригі­нал. Пояснення може бути таким. Мітрідат VI Євпатор до війни з Римом захопив ряд територій. Монета, як військова здобич, могла попасти від римського воїна до пон­тійського. А вже з Криму через грецьких купців – до берегів Середнього Подніпро­в'я, де проживали племена зарубинецької культури. Археологічних доказів існування поселення цього періоду в межах Черкас не існує, але на території краю відомо бли­зько 30 пам'яток цієї культури.

Племена зарубинецької доби займали­ся землеробством, скотарством, полюванням, рибальством, ремеслом. Про вміння обробляти кольорові метали й сві­дчить дана монета. А ще вона є свідчен­ням торговельного обміну місцевих пле­мен з провінціями Римської держави та гре­цькими полісами Північного Причорномо­р'я.

На монеті є написи, але вони вже не читаються. Стертість монети та отвір у її верхній частині свідчать про те, що її використовували як прикрасу. А таку річ міг собі дозволити лише представник зна­ті, можливо, вождь.

Про те, як монету було втрачено, нам невідомо. Можна припустити, що її влас­ник, подорожуючи на човні, перекинувся чи загубив її на черкаському березі під час стоянки. Можливо, втратив під час сутич­ки... Фактом є лише те, що її поглинув Дніп­ро, щоб майже через дві тисячі років зно­ву повернутися на берег до людей. Але вже не як чиясь власність і прикраса, а як цінний музейний експонат.