аціонально-визвольна війна українсько­го народу 1648-1657 рр. — це славна сторінка в історії України, коли в боротьбі за козацьку волю проти панської сваволі була за­початкована Українська гетьманська держава. Боротьбу, що охопила всю Україну, очолив Б. Хмельницький. Разом з ним виступали на­родні ватажки, соратники Хмельницького, пол­ковники українського війська, адміністратори гетьманської держави. Хто вони були? Чим прославились? Чи знаємо ми їх імена та бой­ові подвиги? Відповіді на ці питання і містить історична вікторина «Хто це був?». Адже ми­нуле — це в багатьох випадках долі людей, які творили історію. Чи гарно ми знаємо їх? Для перевірки цих знань у вікторині приводиться 15 запитань. Розмірковуючи над ними, учас­ники вікторини відкривають для себе нові сторінки героїчних подій сер. XVII ст.

Вікторину можна використати для позакласного заходу, або на заключному уроці по темі «Національно-визвольна війна украї­нського народу» з курсу історії України у 8 класі.

Запитання №1.

За походженням він з дрібної української шляхти. На початку війни очолив повстанські загони на Брацлавщині. Був обраний кальницьким полковником. Брав участь у всіх ве­ликих битвах, які вів Б. Хмельницький. Особ­ливу хоробрість проявив під Берестечком. Тут, через зраду кримського хана, селянсько-ко­зацьке військо потрапило в оточення, а Б. Хмельницький — в полон. Обраний в цей важкий час наказним гетьманом, він зміг ви­вести частину козацького війська із оточення. Керував обороною Умані. Хто це був?

Запитання №2.

Змолоду козак Запорозької Січі, учасник походів на Крим і Туреччину, став одним із най­ближчих соратників Б. Хмельницького. Брав участь у битвах під Жовтими Водами та Кор­сунем. Був призначений черкаським полков­ником. Під його керівництвом були звільнені від шляхти Бердичів, Полонне, Бар та ін. міста. Поранений в бою під Старокостянтиновим, він залишився у строю, брав участь у облозі Льво­ва. Його козаки зайняли львівський Високий Замок. Помер у період епідемії чуми, яка ви­никла у козацькому війську під час облоги Замостя. Хто це був?

Запитання №3.

Син чигиринського сотника, він отримав ос­віту в єзуїтському колегіумі у Львові. В молоді роки служив у сотні свого батька. У битві під Цецорою його батько загинув, а сам він два роки провів у полоні у турок. Повернувшись зайняв посаду військового писаря, а потім — чигиринського сотника. Брав участь у війні Франції проти Іспанії разом із загоном запо­розьких козаків. Потім повернувся на Батьків­щину і взяв участь у підготовці повстання проти польського панування на Україні. Був обраний гетьманом запорізьких козаків. Хто це був?

Запитання №4.

Походив із шляхетського роду з Теребовлі. Здобув блискучу освіту. Вчився у Краківсько­му і Падуанському університетах. Деякий час перебував при королівському дворі. Володів польською, німецькою, французькою та латинською мовами. З 1638 р. — полковник реє­стрового козацтва. З початком Національно-визвольної війни приєднався до українсько­го війська. Відзначився у Пилявецькій битві 1648 р. Під час Збаразької облоги очолював козацьку кінноту. Загинув у ході одного з боїв. Герой української народної пісні, що називає його «славний козаче». Хто це був?

Запитання №5.

Походив з Полтавщини. Навчався у Києво-Могилянській колегії, а згодом перебував на Запоріжжі. Служив у реєстровому козаць­кому війську. В квітні 1648 р. очолив повстан­ня реєстровців і перейшов на бік Б. Хмель­ницького. Цього ж року був призначений чи­гиринським полковником, став найближчим сподвижником гетьмана. Очолив перше украї­нське посольство до Варшави. В 1649 р. він їздив з дипломатичними місіями до Москви і мав зустрічі з царем Олексієм Михайловичем. Призначався наказним гетьманом. Помер 1650 р. в Чигирині. Хто це був?

Запитання №6.

Походив з українського шляхетського роду. З 40-х рр. XVII ст. козакував. На початку На­ціонально-визвольної війни очолив полк, що на­лічував близько 40 тис. осіб. На початку 1649 р. обраний полковником Брацлавського полку. Відзначився при взятті замку у Бродах, об­лозі Замостя, обороні Меджибіжа. Виступав проти Зборівського договору (1649 р.), вима­гав продовження боротьби з польськими за­гарбниками. У вересні 1650 р. очолював ко­зацькі полки, які взяли столицю Молдавії — Ясси. Загинув 1651 р., обороняючи від польських військ м. Красне на Поділлі. Хто це був?

Запитання №7.

Походив із старого українського шляхетсь­кого роду на Берестейщині. Здобув добру ос­віту. До Національно-визвольної війни служив у польському війську — чигиринським полков­ником реєстрового козацтва. З перших днів війни перейшов на сторону повсталого наро­ду. Ставши київським полковником, керував обороною Пра­вобережної України від польсько-литовських військ під командуванням Я. Радзивілла. 21 липня 1649 р. у ході бою під Лоєвим був тяжко поранений і потрапив у полон. Відмовив­шись видати ворогові воєнні плани, заподіяв собі смерть. Хто це був?

Запитання №8.

Походив з козацької стар­шини Корсунського полку, пізніше був ніжинським полков­ником, брав активну участь у На­ціонально-визвольній війні. В 1651 р. у складі українського посольства вів переговори з царським урядом у Москві. Брав участь у Батозькій битві. У 1654 р. на чолі 18 тис. війська спільно із загонами ро­сійського уряду здобув ряд значних перемог над литовськими військами. Під час запек­лих боїв поблизу м. Старий Бихів був смер­тельно поранений. Тіло наказного гетьмана було перевезено до Корсуня, де він і похова­ний. Хто це був?

Запитання №9.

Походив з татарського роду. До початку війни служив сотником у реєстровому війську. У квітні 1648 р. взяв участь у повстанні реєст­рових козаків і приєднався до військ Б. Хмель­ницького. Став одним з найближчих його спод­вижників. Був призначений полковником Кропивнянського полку. Брав активну участь у ба­гатьох битвах Національно-визвольної війни, показав себе хоробрим і умілим воїном. Ви­конував важливі дипломатичні доручення геть­мана під час переговорів із Османською імпе­рією та з Молдавією. Призначався генераль­ним осавулом. Хто це був?

Запитання №10.

     У 30-х рр. XVII ст. очолював Корсунський полк. В 1637 р. брав активну участь у селянсь­ко-козацькому повстанні під проводом П. Павлюка і К. Скидана. Уникнувши розправи, зали­шився корсунським сотником. В 1646 р. ра­зом із Б. Хмельницьким та іншими козацьки­ми старшинами вів переговори з польським королем Владиславом IV про похід українсь­ких козаків на Туреччину. На початку Національ­но-визвольної війни очолював облогу повстанцями Кодака. За дорученням гетьмана в грудні 1649 р. — березні 1650 р. вів у Варшаві переговори про зат­вердження Зборівського дого­вору, активно відстоював по­зиції України. Хто це був?

Запитання №11

     Учасник морських походів, згодом старшина у війську польського магната О. Конецпольського. Під час Жовто­водської битви 1648 р. умовив реєстрових козаків у Кам'яно­му Затоні на Дніпрі перейти на сторону повстанців. Після пере­моги в Корсунській битві, за на­казом Б. Хмельницького, із за­гоном козаків вирушив на Уман­щину, де очолив повстання про­ти польської шляхти. Брав участь у визволенні багатьох міст і сіл Украї­ни. Очолював Уманський полк. Героїчно заги­нув у Пилявецькій битві 24 вересня 1648 р. Хто це був?

Запитання №12.

     У 40-х рр. XVII ст. перебував на Запорожжі. У квітні 1648 р. брав участь у повстанні реєст­рових козаків, разом з якими приєднався до української армії. Був призначений гадяцьким полковником, а в 1649 р. — суботівським отаманом. Очолював (висловлюючись по-сучас­ному) українську контррозвідку під час Націо­нально-визвольної війни. Брав участь у розслідуванні справ про шпигунство на користь Польщі другої дружини Б. Хмельницького М. Чаплинської, про організацію польським шпигуном Я. Смартовським за­маху на Б. Хмельницького тощо. Виконував також окремі дипломатичні доручення геть­мана. Хто це був?

Запитання №13.

Походив із селянської роди­ни, що жила на Чернігівщині. З юних літ служив у війську магната А. Киселя. В 1648 р. перейшов на сторону повстанців. Був призначений сотником, а згодом — полков­ником Чернігівського полку. Брав участь у багатьох боях і завжди показував особистий приклад хоробрості. В 1652 р., ставши найпомітнішою по­статтю серед Богданових пол­ковників, призначається геть­маном усього Задніпров'я. Загинув влітку 1654 р. при штурмі фортеці Старий Бишів в Білорусії. Похований у Троїцько-Іллінському монас­тирі Чернігова. Хто це був?

Запитання №14.

Виходець із козацьких низів, активний учасник Корсунської та Пилявецької битв, походів на Львів і Замостя. Восени 1648 р. керував козацькими військами, які вели боротьбу проти польсько-литовських частин на північноукраїнських землях і в Білорусії. Під час Берестецької битви 1651р., коли татари взяли в полон Б.Хмельницького, виконував обов'язки наказного гетьма­на. Будучи незгодним з умо­вами Білоцерківського мирно­го договору і вимагаючи про­довження воєнних дій, разом з козацькими загонами Мозирі та Бугая, протистояв вступові польських військ на Лівобережжя. Схоплений і страчений 8 травня 1652 р. на вимогу польської сторони. Хто це був?

Запитання №15.

     Походив з козацької роди­ни. На чолі козацьких за­гонів здійснив ряд вдалих морських походів, а в 1624 р. здобув Сіноп. Під час Національно-визвольної війни виконував важливі дипломатичні доручення гетьмана. Наприкінці березня-квітня 1648 р. ра­зом з Б.Хмельницьким вів переговори з кримським ханом про утворення українсько-татарського військового союзу. У березні-травні 1653 р. вів переговори з царським урядом у Москві. В 1655 р. спільно з Мужиловським та Греком очолював украї­нське посольство до Швеції. Декілька раз при­значався наказним геть­маном. Хто це був?

Відповіді:

1. Іван Богун. 2. Максим Кривоніс. 3. Богдан Хмельниць­кий. 4. Станіслав Морозен­ко. 5. Федір Вешняк. 6. Данило Нечай. 7. Михайло Кричевський. 8. Іван Золотаренко. 9. Філон Джалалій. 10. Максим Нестеренко. 11. Іван Ганжа. 12. Лаврін Капуста. 13. Степан Пободайло. 14. Матвій Гладкий. 15. Кондрат Бурляй