| Головна » Статті » Мої статті |
"ЧОРНИЙ СПИСОК" ФАУНИ ЧЕРКАЩИНИ
| "Чорний список" тваринного світу Черкащини Черкащина – це одна із центральних областей України. Вона відома далеко за межами нашої держави своїми природними багатствами, історичними подіями, талановитими людьми, природними й архітектурними пам’ятниками. Різноманітний і тваринний світ цього краю. Так, на Черкащині нині мешкає близько 5000 видів, серед яких 410-430 видів хребетних тварин, з них більше 300 видів птахів, 44 видів риб, 66 – ссавців, 11 – амфібій , 9 – плазунів. Решта – комахи, черви, тощо. Абсолютна більшість представників тваринного світу – звірів і птахів обітують в природі вільно у дикому стані і є живою окрасою пророди. Окрім цього вони є додатковим джерелом одержання продукції мисливського промислу. Проте в історичному і до історичному минулому Черкащини склад тваринного світу був набагото більший. Зміни навколишнього середовища та господарська діяльність людини привели до зникнення багатьох видів. Частину із них людство втратило безповоротно і вони занесені до так званого „ Чорного списку”. Багато видів тварин, що в нього включено мешкали й на Черкащині. Розглянемо ж зниклий світ цього краю з доісторичного часу. За мезозойської ери, що датується періодом від 245 млн. до 65 млн. років тому, на території Черкащини жили морські хижі плазуни. Так, в 1948 і 1951 рр. в Хмілянському яру на Канівщині в гравієму прошарку було знайдено кістки і зуби іхтіозавра. Цей рибоящір був живородящою великою рухливою твариною( довжиною до 12 м). В цій же місцевості, в 1962 р., було знайдено зуби плезіозавра – великого морського ящера( довжиною до 15 м). В 1953 р. під час дослідження викопного матеріалу в Юрківському буро-вугільному басейні на Звенигородщині на глибині 35- 40 м краєзнавці знайшли зуби акули. А в Крячківському проваллі поблизу Суботова на Чигиринщині – 6 хребців кита. Поясненням всіх цих фактів є те, що довгий значна частина України була дном гігантського океану Тетіс. Під час альпійського гороутворення, 7-3 млн. років тому, він розділився на окремі морські басейни, одним з яких було Сарматське море. Воно охоплювало велику територію від Карпат до Аральського моря. Продовження альпійської складчастості привело згодом до звільнення значних площ земної поверхні від моря. В умовах теплого волого клімату поряд з хвойними лісами росли широколистяні, з представниками вічнозеленої флори. З’явилися ссавці і багато птахів. Саме тоді, більше 1 млн. років тому, землями Черкащини ходили слони і шаблезубі тигри. Так, кістки останнього було знайдено під час спорудження Канівської ГЕС, а кістки і бивні слонів археологи виявили в селах Моринці і Гнилець Звенигородського району. Вони були знайдені на глибині 6-7 м. Історичний час на Черкащині починається з ашельської епохи раннього палеоліту( датується 1, 5 млн. – 150 тис. років тому). Зміна клімату, зокрема похолодання, привели до появи нових представників фауни. Серед них мамонт, волохатий носоріг, гігантський олень, зубр, тарпан. Найдавнішим свідченням про існування цих тварин на територію краю є рештки їх кісток, які були виявлені в 1954р. на правому березі р. Сули поблизу с. Велика Бурімка Чорнобаївського району. В період пізнього палеоліту кількість викопних решток цих ссавців зростає. У цей час відбувається різка зміна клімату, що була пов’язана з просуванням валдайського льодовика із півночі. Числені стада мамонтів стають невідємною частиною лісотундрового пейзажу, а також об’єктом полювання первісної людини. Про це свідчить селище мисливців на мамонтів в с. Межирічі Канівського району відкрите в 1965 р. Його вік складає 14 тис.років тому. 10 тис. років тому, з відходом льодовика на північ, починається потепління і нова зміна тваринного світу. Мамонти вимирають і зникають з місцевої фауни. Проте волохатий носоріг не зникає. Більшість його викопних решток, виявлених в межах області, датується середнім голоценом( 7-3 тис. років тому). Цим же періодом датуються і знахідки кісток північного оленя виявлені, зокрема, на Пилипенковій горі в Каневі, на лівому березі р. Гнилий Тікич поблизу Лисянки тощо.Останні знахідки свідчать, що олені, відійшовши на північ, продовжували мігрувати на тереторію нашого краю. Археологічних свідчень про існування волохатого носорога та північного оленя в більш пізній час не існує. Отже, ці тварини зникли з території Черкащини ще за доби мезоліту. Наступні зникнення відбувалися поступово з XVI – до поч.XX і пов’язані в основному з мисливською діяльністю наших предків. Серед тварин, що були росповсюджені на Черкащині до XVI відомі дикий бик (тур) та зубр. На території краю виявлено велику кількість їхніх решток різних історичних епох. Так, кістки турів первісної доби знайдено при споруджені Канівської ГЕС, на Ірдинських болотах, на Чигиринщині тощо. До XVIIIст. на Черкащині зустрічалися дикий кінь( тарпан) та заєць- біляк. Викопні рештки першого доби палеоліту археологи знаходили в селах Кути Манківського району, Межирічі – Канівського, Юрківка- Звенигородського тощо. Згадки про тарпана в цих краях є і в історичних джерелах. Це давньоруські літописи, подорожні нотатки литовського мандрівника Михайла Литвина (1550 р.) та „Опис України” французького інженера і картографа Г.Л. де Боплана( сер. XVIIст.). На думку відомого археолога професора І.Г.Підоплічко тарпан був винищений у XVIIIст.Тоді ж відбулося і звуження ареалу зайця-біляка, який був поширений в нашому краї з доби пізнього палеоліту( Межирічська стоянка ), а на початку XIXст. зустрічався лише в Чернігівській та Харківській губерніях. В XIX ст. з фауни Черкащини знакають кіт лісовий, сайга, росомаха та благордний олень. Всі ці тварини існували в межах краю ще з палеоліту. Найдавнішими свідченнями про це є кістки сайги виявлені с. Гордашівці Тальнівського району(22тис. років тому), скульптурне зображення голівки дикої кішки на вершині кістяної одежної шпильки та кістки росомахи із Межирічської стоянки(14 тис. років тому), роги та кістки благородного оленя із с. Жовнино Чорнобаївського району (12 тис. років тому). На території Черкащини, зокрема в лісах Мошногірського кряжу, до початку XX мешкав і бурий ведмідь. Він також був давнім представником місцевої фауни. Численні археологічні знахідки, починаючи з пізнього палеоліту, пітверджують цей факт. Проте розширення орних земель і вирубка лісів змусили його переміститись на північ. Отже, із запропонованого переліку зниклих тварин 4 види припинили своє існування остаточно (мамонт, волохатий носоріг, тур, тарпан), 5 видів відсутні у фауні України, але мешкають нині на інших територіях (сайга, росомаха, заєць-біляк, півнчний олень, олень благородний) і 3 види вже не існують в межах області, але збереглися ще в Україні (зубр, кіт лісовий, бурий ведмідь). Звичайно даний перелік не є остаточний. Адже в цьому матеріалі мова йшла лише про ссавців. За історичний час у фауні Черкащини були присутні й інші представники тваринного світу, яких нині немає. Це риби, земноводні, плазуни, комахи і птахи.Так, щодо останніх то можна назвати стрепета, дрофу, глухаря тощо, які за останніх сто років зникли з місцевої фауни. Неповним є і вказаний перелік зниклих ссавців. Мова йшла про найвідоміших із них. А сам список можна було б продовжити. Так, під час археологічних розкопок у Гордашівці знайдено кістки віслюка, у Межирічі-песця, в Каневі-дрібного гризуна-лемінга, поблизу Драбова-байбака та перев’язки, в с. Виграїв Корсунь-Шевченківського району-подільського сліпака. Всі ці тварини відсутні в наш час у фауні Черкащини. Передчасне вимираня того чи іншого виду в далекому минулому можна пояснити зміною клімату і рослинності. Але за останні 500 років основними причинами вимирання чи зменшення ареалу стали надмірне полювання та господарська діяльність людини. На це слід звернути увагу науковцям, господарникам, мисливцям, всім кому не байдужа рідна природа.Треба зробити все можливе, щоб „Чорний список” Черкащини не продовжувався. | |
| Переглядів: 934 | |
| Всього коментарів: 0 | |