Під час Національно-виз­вольної війни українського народу проти польсько-шляхетського пану­вання, саме в Черкасах було зроб­лено перші кроки молодої українсь­кої дипломатії. Невдовзі після сла­ветної перемоги під Корсунем Бог­дан Хмельницький прибув до Білої Церкви, а звідти – до Черкас, Саме тут, 8 червня 1648 року, гетьман від­правив першого листа до московсь­кого царя Олексія Михайловича. У листі він повідомляв московський уряд про становище на Україні і пер­ші перемоги українського народу над польсько-шляхетськими військами: «Которую яму под нами били вико­пали, сами в ню ся обвалили, те дві войска з великими таборами їх по­мог нам господь Бог опанувати і трох гетьманов живцем взяти з іншими їх сенаторами... На Жолтой Воді... і под Корсуном городом». Далі гетьман висловив бажання бути під рукою православного царя: «Зичили бихлю собі самодержца господаря такого в своей землі, яко ваша царская велможност православний християнсь­кий цар». Тут же Б. Хмельницький просив московський уряд надати повстанцям допомогу на випадок контрнаступу карального війська: «А меновите будет то вашому царско­му величеству слишно, еслі ляхи зно­ву на нас схотят наступати, в тот же час чим боржей поспешайся і з сво­ей сторони на їх наступати, а ми їх... отсул возмем». В кінці листа вка­зано: «Дат с Черкас, июня 8, 1648 році» і підпис «Богдан Хмельниць­кий, гетьман з Войськом его коро­левской милости Запорозким».

Того ж дня, з Черкас, Б. Хмель­ницький відправив лист до сєвського воєводи Зам’ятні Леонтьєва з вис­ловленням дружнього ставлення до російського народу.

Історія зберегла оригінали цих документів вони містяться у фонді Посольського приказу в Центральному державному архіві стародавніх актів у Москві. Опубліковани вони були вперше в збірнику «Архивы Юго-Западной Руси», том III, Санкт-Петер­бурга, 1861 р. В наш час ксерокопії листів були опубліковані в різних іс­торичних виданнях. Є вони і в експо­зиції обласного краєзнавчого музею.

Перший лист є початком офіцій­них зносин з Москвою. Які ж є дум­ки в істориків стосовно цього доку­мента. В радянській історіографії па­нувала думка, що в листі йдеться про пропозицію «возз'єднання України з Росією» і, що саме цей лист є почат­ком переговорів про приєднання. Од­нак інші дослідники, зокрема М. Грушевський та ряд сучасних авторів, вважають цей

дипломатичною хитрістю Б. Хмельницького, який будь-якою ціною хотів залучити до своєї боротьби з Польщею союзни­ків. Отже, мова йде не про приєд­нання, а про тимчасовий військовий союз в боротьбі проти Польщі.

Стосовно другого листа може ви­никнути запитання: «Чому саме сєвському воєводі і де він є цей Сєвськ?». Містечко Сєвськ (нині ра­йонний центр Брянської області) вперше згадується в літописі за 1146 рік, як поселення Чернігово-Сіверської землі. Після литовсько-московсь­кої війни 1501-1503 pоків Сєвськ ві­дійшов до Московської держави. Це було прикордонне укріплене місто «ближнього зарубіжжя». А тому, звер­таючись до місцевого воєводи, геть­ман настійно просив його замовити щире слово перед царем і надати військову допомогу.

Отже, ці два листи були дійсно першими в дипломатичних зносинах Війська Запорізького з іноземними державами. Водночас вони є свідченням політичного й дипломатичного хисту гетьмана Б. Хмельницького.

Нині в Черкасах згадкою про ці події є пам’ятний знак в сквері Б. Хмельницького на Замковій горі. Він має форму гранітної стели, на фасадній частині якої викарбуване зображення Б. Хмельницького з булавою та емблема з фамільним гетьманським гербом. Надпис на боковій стороні стели засвідчує, що на цьому місці стояв замок, з якого Б. Хмельницький надіслав листа московському царю.